Зарубіжна література 10 клас

 До уроку 13.05.2020

Система образів роману П. Коельйо «Алхімік» (Сантьяґо, Фатіма, Мельхіседек, Алхімік). Поняття своя доля, призначення, мрія душі, сенс існування. Мотиви й образи світової культури у творі. Ознаки роману-притчі

Перевірте себе

Експрес-опитування

· Що ви знаєте про дитячі роки Паоло Коельйо?

· Чому його бажання стати письменником не підтримала родина?

· Яким був шлях митця до своєї мети?

· Що вам відомо про історію написання роману “Алхімік”?

· Назвіть ключові образи роману.

· Якими є жанрові ознаки твору “Алхімік”?

Сприйняття творів інших видів мистецтв 

· Перегляньте фрагменти відеофільму про “Алхіміка” П. Коельйо. Чи відповідає екранний образ вашому уявленню про письменника?

Корисна інформація

— Антуан де Сент-Екзюпері у знаменитій казці “Маленький принц” сказав: “Найголовніше — те, чого очима не побачиш”. Що це — “те”? Що є найголовнішим, чого ми не бачимо? Душа? Отже, справжня краса людини непомітна, проте помітні її прояви: у милосерді, чуйності, здатності любити, у всіх учинках людини, у гармонії із самою собою й навколишнім світом. Вона руйнує стіну непорозуміння, зла, ненависті, зігріває всіх, хто перебуває поруч із людиною, що світиться нею.

“Алхімік” — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяґо — це сам Паоло Коельйо. Сюжет твору тісно переплетений з багатьма епізодами життя митця: наприклад, батьківські вимоги щодо майбутнього, подорож до Єгипту. АВТОР стверджує, що “цю книгу написано, аби усвідомити свій сокровенний шлях”.

Змальовуючи свою філософію, автор не описує своїх переживань та емоцій, щоб залишити ореол загадковості. Твір насичений філософськими роздумами, але водночас його сюжет простий для прочитання. Усі важливі думки в романі взято в лапки, тобто виокремлено для читача: у такий спосіб автор звертає нашу увагу на головне.

 Аналіз тексту літературного твору

· Стисло перекажіть сюжетну лінію роману “Алхімік” П. Коельйо.

Аналіз образів героїв літературного твору 

· Схарактеризуйте образи героїв роману П. Коельйо “Алхімік”: Сантьяґо, Фатіму, Мельхіседека, алхіміка.

Очікувані відповіді

1-ша група. Сантьяґо — вівчар. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії: “Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”. Сантьяґо мав одну мрію — мандрувати. Мандри та пригоди Сантьяґо асоціюються із “Одіссеєю” Гомера. як Одіссей, вівчар долає своє магічне коло, упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху.

2-га група. Фатіма — незаміжня дівчина, уперше побачивши яку, Сантьяґо зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ дівчини для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є людина, яка чекає на нього. Знайшовши зрештою скарб, він був щасливий і готовий повернутися до Фатіми.

3-тя група. Мельхіседек — це архетип (за К. Ґ. Юнґом) Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).

Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач: “Причому можу з’явитися і в іншому вигляді. Іноді у вигляді правильного рішення, іноді у вигляді вдалої думки. Іноді, у переламний момент, підказую вихід зі скрутного становища...”. Архетип Духа постає тільки тоді, коли сама людина (Сантьяґо) неспроможна впоратися власними зусиллями: “Архетип компенсує такий стан духовного ґанджу, заповнюючи цю прогалину змістом”.

За міфологічним словником, Мельхіседек (у перекладі з давньоєвр. — цар справедливості) — у легендах іудаїзму й раннього християнства сучасник Авраама, цар Салима (майбутнього Єрусалима), священнослужитель. Біблійна традиція ототожнює його з Яхве (утаємничене ім’я Бога). Ім’я Мельхіседека кілька разів згадано в Біблії, талмудичних трактатах, священних кумранських текстах. як ідеальне явище царського й першосвященницького позитиву Мельхіседек — прототип месії, подоба Ісуса Христа, небожитель. “Мельхіседек... по-перше, за означенням імені — цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар світу; без батька, без матері, без родоводу; той, хто не має ані початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Сину Божому, перебуває священиком назавжди. Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину із найкращої здобичі своєї”,— написано у Посланні до євреїв Нового Заповіту.

4-та група. Алхімік також з’явився тоді й там, де герой перебуває у “безнадійній та ризикованій ситуації, із якої його може вивільнити лише... щасливий випадок”. Саме Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя. Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.

Корисна інформація

— Прологом до “алхіміка” є історія Оскара Уайльда про Нарциса, що створює загальний настрій твору, готує до розуміння того, що істина занадто суб’єктивна й відносна.

як постмодерний образ Сантьяґо — літературний колаж: він з усіх усюд. Ім’я та характер герой “позичив” у старого рибалки Ернеста Гемінґвея (“Старий і море”). Як Жульєн Сорель (“Червоне і чорне” Стендаля), він навчався в семінарії, але прагнення пізнати світ перемогло тяжіння до Бога. Три старовинних золотих допомогли Сантьяґо розпочати свій шлях (асоціація з трьома золотими волосинами із “Крихітки Цахеса...” Е. Т. А. Гофмана). “Тисяча й одна ніч” — основа повісті про мандри вівчаря, про що Коельйо сам нагадав у книзі “Заїр”.

Сантьяґо — вівчар, пастух. Цей образ часто зустрічаємо в Біблії: це і Авель, і Авраам, і Мойсей, і цар Давид. В індійській традиції покровителем вівчарів був Крішна, у грецькій — Аполлон, Геліос і Паріс. Божественними покровителями пастухів були Пан і Дафніс. Уважали, що вівчар через них пов’язаний із небом (Богом), а через овець — із тваринним і рослинним світом (навіть розуміє їхню мову), тому до пастуха зверталися за порадою, за ліками-травами, за прогнозом на врожай. через відстороненість від громади та постійні мандри на вівчаря часто дивилися як на характерника, чаклуна. Варто пам’ятати також про давню іудейську традицію: Бог — пастир, Земля — пасовисько, а люди — вівці, яких доглядає й охороняє Господь. Тому можна прирівняти пастуха Сантьяґо до “божественної дитини”, “героїчної дитини”, до медіатора, що з’єднує Небо, Землю, людей і Бога, до універсального образу-архетипу.

Багато дослідників зауважують, що образ Сантьяґо нагадує образ маленького принца Антуана де Сент-Екзюпері.

Теорія літератури 

Притча — старовинна назва повчальних алегоричних оповідань із чітко висловленою мораллю. Основою цього жанру є алегорія; головним завданням — моральне або релігійне повчання (це робить її схожою на байку). Притчова оповідь абстрагована у часі та просторі. Притча ґрунтується на принципі параболи: повість віддаляється від сучасного авторові світу, іноді взагалі від конкретного часу, оточення, а потім, ніби рухаючись за кривою, повертається до залишеного предмета та філософсько-етично осмислює й оцінює його.

Узагальнення

— Сантьяґо — це передусім філософ, який намагається віднайти Істину, налаштувати зв’язок між мікро- і макрокосмом. І хоча це пошуки у різних напрямках й вимірах, Істина є незмінною — це Любов, сила, що трансформує і вдосконалює Світову Душу, це найважливіша частина Мови, якою говорить світ, Любов, “старша від людства, давніша від пустелі”.

М. Метерлінк “Синій птах”. Символіка образів. Трактування фіналу. Особливості ремарок. Ознаки казки в драмі - ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури 10 клас II семестр - Профільний рівень + рівень стандарту - 2018

Мета — формувати компетентності: предметні (знання життя та творчості Моріса Метерлінка, змісту його драми-феєрії “Синій птах”; навички сприймання інформації на слух; уміння виокремлювати головне; уміння аналізувати образи героїв та особливості драматичного твору, визначати їхню символіку; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: зацікавленість спадщиною європейського театру; прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; найкращі моральні якості особистості).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань (урок-семінар).

Основні терміни й поняття: символістська драма, драма-феєрія.

Обладнання: портрет М. Метерлінка, видання його творів, ілюстрації до них.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Усна гра “Завершіть думку”

· Хатина дроворуба була... (проста, селянська, але не вбога).

· Святковий Санта Клаус нічого не приніс дітям у різдвяний Святвечір, тому що... (“мама говорила, що вона не встигла піти до нього в місто... Він прийде до нас наступного року”).

· Діти вирушають у подорож за... (Синім птахом).

· Пошуки Синього птаха починаються у... (Країні Спогадів), де діти зустрічаються з... (померлими дідусем та бабусею, зі своїми братиками й сестричками).

· Наступна зупинка у... (Палаці Ночі).

· Але швидше за дітей туди прийде.. (Кіт), він умовить Ніч... (не віддавати) Синього птаха.

· Світла не буде поряд, тому що... (йому заборонено переступати поріг Палацу Ночі).

· Вогонь не зміг прийти, адже він... (рідня зі Світлом).

· Із дітьми були тільки... (Душі Світла, Хліба, Цукру і Пес).

· Тільтіль нагадує Ночі, що вона не має права відмовляти... (людині).

· Ніч віддає... (ключі).

· Перед дітьми в Палаці Ночі постали... (розгадані й нерозгадані таємниці природи — і жахіття, і краса Ночі: зірки, солов'їний спів, світлячки, роси лісів і долин, нічні пахощі).

· Птахи померли, тому що... (не витримали денного світла).

· Слова Духу Дуба підтвердили... (силу Людини, її перевагу над іншими силами природи).

· У чарівних садах поряд із Блаженствами перебували... (Великі Радощі).

· Раптом лампа сама засвічується і... (діти прокидаються).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

— Герої філософської п’єси-казки “Синій птах” — це образи-символи, що втілюють панівні на землі сили. Це люди, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі (Хліба, Молока та ін.) — усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого й нічого, крім таких, як сама. їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу вона вже розгадала. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, що відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць. У цьому світі минуле, сучасне й майбутнє перебувають поруч і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще ненародженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

2. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає із повідомленням про символіку образів та ознаки казки у драмі-феєрії М. Метерлінка “Синій птах” за планом.)

План повідомлення про символіку образів та ознаки казки у драмі-феєрії М. Метерлінка “Синій птах”

■ Характеристика Тільтіля й Мітіль.

■ Образи супутників Тільтіля та Мітіль.

■ Подорож дітей: Країна Спогадів, Палац Ночі.

■ Розчарування дітей у Чарівному Лісі. Сади Блаженства.

■ Символічність сюжету й образів.

■ Символічність Синього птаха й Душі Світла.

■ Реальні й міфологічно-казкові образи п’єси “Синій птах”.

3. Аналіз образів героїв драматичного твору

· Які образи-символи є в п’єсі та що вони символізують?

Очікувані відповіді

■ Синій птах є символом щастя.

■ Пес — утілення відданості, готовності до самопожертви.

■ Кіт — символ улесливості, підступності, зрадництва.

■ Хліб — уособлення слабкодухості.

■ Душа Світла — утілення справедливості, символ пізнання нового.

■ Вогонь — уособлення відчайдушності.

■ Двері — символ незнання.

■ Блаженства — це відображення самовдоволення тощо.

· Які моральні закони пізнають діти під час подорожі й де саме?

Очікувані відповіді

■ Ушанування тих, хто пішов з життя. (У Країні Спогадів.)

■ Ніхто не має права завадити людині пізнавати нове, що піде на благо. (У Палаці Ночі.)

■ Слід бути сильним духом, тоді будеш сильним і фізично. (У Лісі.)

■ Потрібно бути цілеспрямованим, непохитним у досягненні мети. (Сади Блаженства.)

■ Слід мати силу волі, не піддаватися спокусі. (Сади Блаженства.)

· Як у п’єсі пояснено функцію часу?

Очікувані відповіді

■ Діти проходять три часові простори: минуле, теперішнє й майбутнє.

■ Єдиний, від кого залежить прихід майбутніх винахідників, учених, філософів, що ощасливили б людство,— це Час.

■ У п’єсі старий Час суворо стежив, щоб люди зуміли пізнати нове тоді, коли настане час для цього.

■ Час подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: наприклад, час сну та сновидіння не збігається: одна ніч — і цілий рік тощо.

· Чому Метерлінк робить своїми героями дітей? (Їхня свідомість ще гнучка, вони найбільш сприйнятливі до таємниць світу, близькі до природи; вони вміють щиро любити й радіти, їх ще не спіткали нещастя й вади, що постають у п’єсі в образах Огрядних Блаженств: наприклад, Блаженство Бути Багатим, Блаженство Нічого Не Робити та ін.)

· Як ви вважаєте, чому дія в п’єсі відбувається у ніч напередодні Різдва? (Казкові перетворення та пригоди зазвичай трапляються саме на Різдво. Метерлінк обрав цей час для того, щоб показати “диво духовного народження людського в людині, відкриття вічної таємниці буття”.)

· Для чого, на вашу думку, автор використав прийом олюднення? (Цей прийом, вочевидь, символізує ідею М. Метерлінка про те, що світ живий. Він рухається, розвивається, і людство має докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти світ і навчитися жити в гармонії з ним. Надзвичайною є роль абстрактних образів. Це — Жахи, Блаженства, Радощі, що уособлюють приховані сторони людської душі (як темні, так і світлі). Духовна боротьба, у центрі якої перебуває людина, триває не лише у світі, а й у людському серці.)

· Доведіть, що п’єса має ознаки казки. (П’єса багата на фантастику, її головні герої легко мандрують чарівним світом казкових образів. Персонажі, що оточують Тільтіля й Мітіль, нагадують персонажів різних казок. Сюжет п’єси також типово казковий: головний герой вирушив на пошуки щастя, яке довелося здобувати у боротьбі із силами, що протистоять йому. Простий сюжет п’єси типовий для казки. Це небезпечна мандрівка сміливого й шляхетного героя, який мусить подолати заради щастя, любові, багатства різні перешкоди, перемогти чудовиська та стихії, повернутися додому переможцем. Хлопчик Тільтіль цілком відповідає своїми людськими якостями образу казкового позитивного героя. Він — мужній, добрий, благородний, щирий і вдячний, утілює найкращі якості чоловіка, хоча ще малий. А Мітіль — справжня маленька жінка, навіть у своїх слабкостях. Дітей, як це трапляється у казці, супроводжують тварини — Пес і Кіт, що також є носіями рис, притаманних подібним казковим тваринам.)

· Яке значення мають авторські ремарки у п’єсі? (Автор зазначає, якими мають бути одяг персонажів, освітлення того чи іншого малюнку, створюючи справжню світлову партитуру п’єси-казки. Освітлення також пов’язане з настроєм персонажів і глядачів та загальним оптимістичним звучанням драматичного дійства.)

· Поясніть фінал п’єси “Синій птах”.

· У чому, на вашу думку, полягає символізм назви драми?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.

2. Складання сенкана

· Складіть сенкан “Синій птах”.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

1. Інтерактивний прийом “Незавершене речення”

· Завершіть речення: “Сьогодні мене вразило...”.

2. Інтерактивний прийом “Обмін думками”

· Чи рекомендуватимете ви своїм дітям та онукам прочитати “Синій птах” М. Метерлінка? Чому?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити зміст драм-феєрій “Синій птах” М. Метерлінка та “Лісова пісня” Лесі Українки.

Для тих, кому цікаво!!!

Експрес-урок

Фільм "Доріан Грей"

Електронні підручники

Підручники 10 клас

Шановні учні! До вашої уваги домоміжний матеріал до вивчення трагедії В. Шекспіра "Гамлет"

1. Презентація "Гамлет - вічний образ..."

2. Презентація-2.

Тест за трагедією В. Шекспіра «Гамлет»

1.Від кого Гамлет дізнався про обставини смерті батька?

А Гораціо   Б Гертруда   В Лаерт   Г привид

2.Хто з названих персонажів був другом Гамлета?

А Гораціо Б Розенкранц  В Гільденстерн  Г Лаерт

3.Чому Гамлет зволікав із помстою Клавдію?

А не вірив у привидів  Б відкидав помсту взагалі

В хотів у всьому особисто переконатися  Г боявся

4. «Звихнувся час…О доле зла моя! Чому його направить мушу?» Кому належать ці слова?

А батькові Гамлета  Б Гамлету  В Лаерту  Г Гораціо

5.Як Гамлет ставиться до людей?

А відповідно до їхнього соціального статусу 

Б відповідно до їхнього багатства 

В цінує в них розум та моральні риси 

Г до всіх зверхньо – адже він принц

6.Чому, переконавшись у провині Клавдія, Гамлет не спішить його вбити?

А хоче розкрити людям його справжню сутність   Б боїться помилитись

В боїться покарання   Г чекає на допомогу

7.Чому Офелія діє проти Гамлета?

А розлюбила його  Б мститься за його удавану байдужість до неї 

В не сміє не слухатись наказів батька   Г хоче прислужитися Клавдію

8.Чому Гертруда вдруге ще й дуже швидко вийшла заміж?

А не любила першого чоловіка  Б полюбила Клавдія 

В боялася за своє життя   Г боялася за життя Гамлета

9.Чому Лаерт так сильно прагне помститися за смерть свого батька?

А дуже любив батька  Б це данина традиціям 

В щоб покарати злочинця  Г хоче догодити королю

10.Як Шекспір малює Офелію в останній сцені?

А закоханою  Б розлюченою  В божевільною   Г слабкодухою

11.Як загинув Гамлет?

А на війні  Б під час двобою   В його підступно отруїли   Г під час бурі

12.Чи є Гамлет переможеним?

А так, бо він таки загинув  Б так, бо на троні опинився чужоземець 

В ні, бо він все-таки покарав  зло   Г ні, бо він примусив сучасників замислитися над життям у Данії

Контрольна робота з теми «Література ІІ половини ХХ століття» (орієнтовні завдання).

І варіант

1. Одним зі стрижневих принципів теорії епічного театру Брехта став ефект...
           а) перенесення;
            б) очуження;
            в) олюднення;
 2. Ім’я письменника, чия творчість є яскравим виявом літератури екзистенціалізму:
            а) Бертольт Брехт;
            б) Альбер Камю;
            в) Ернест Міллер Хемінгуей;
            г) Вільям Фолкнер. 
3. Хто з вказаних письменників був учасником Руху Опору під час Другої світової війни?
            а) Бертольт Брехт;
            б) Альбер Камю;
            в) Ернест Міллер Хемінгуей;
            г) Еріх Марія Ремарк.
4. «Нещасна та країна, що потребує героїв», - ця фраза Галілея є:
            а) виправданням свого зречення; 
            б) позицією вченого, який працює не заради слави; 
            в) позицією егоїста, який себе ставить понад усе.
5. Чума в однойменному романі А. Камю — це символ:
            а) хвороби; 
            б) фашизму;
            в) стихійного лиха; 
            г) усесвітнього зла.
6. Роман А. Камю «Чума» побудований як:
            а) твір - хроніка; 
            б)щоденник Ріє; 
            в) зібрання спогадів про епідемію.  
7. Визначити провідну ідею драми Б. Брехта «Життя Галілея».
8. Доведіть, що «Чума» - це роман-притча.
9. Чому Тарру вважає себе «зачумленим» (за романом А. Камю)?
10. Чи погоджуєтесь ви з одним із висловів у романі «Чума»: «кожен носить її, чуму, в собі»? 
11. Охарактеризуйте неоднозначний образ Галілея за п’єсою Брехта.
12. Про що хотіли попередити Брехт і Камю в своїх творах? Чи почули цю пересторогу люди?

ІІ варіант

1. Ім’я письменника, який здійснив реформування театру у ХХ ст. й створив «епічний театр»:
            а) Бертольт Брехт;
            б) Альбер Камю;
            в) Ернест Міллер Хемінгуей;
            г) Вільям Фолкнер.
2. Кого з вказаних письменників гітлерівці внесли до так званого «чорного списку»?
            а) Леон Фейхтвангер;
            б) Бертольт Брехт;
            в) Генріх Манн;
            г) Райнер Марія Рільке.
3. У фіналі п’єси Галілей так оцінює своє відступництво:
            а) виправдовує необхідністю подальшої праці, таємної боротьби; 
            б) пояснює слабкістю, вболіванням за долю сім’ї, страхом тортур; 
            в) вважає себе зрадником науки, не гідним звання вченого і поваги.
4. «Життя Галілея» за жанром:
            а) філософська драма;          
            б) історична драма;              
            в) психологічна драма.
5. Основна проблема драми «Життя Галілея»:
            а) відповідальність вченого за наслідки своєї діяльності; 
            б) складні стосунки вчених і релігійних сил; 
            в) вибір між матеріальним благополуччям та істиною; 
            г) співвідношення наукової істини і помилки.
6. Що вказувало на те, що почалася епідемія чуми (за романом «Чума»):
            а) хворіли діти;
            б) дохли щури;
            в) гинула риба.
7. Продовжте речення. «Екзистенціалізм — це …».
8. Розкрийте символіку чуми в однойменному романі А. Камю.
9. Чому журналіст Рамбер урешті-решт не покинув зачумлене місто (за романом А. Камю)?
10. Розкрийте значення образу лікаря Ріє з роману А. Камю «Чума».
11. Чи можна засуджувати Галілея за його відмову від власного вчення?
12. Про що хотіли попередити Брехт і Камю в своїх творах? Чи почули цю пересторогу люди?

Тестові  завдання за п’єсою Б. Брехта «Життя Галілея»

І. Закритого типу ( 10×0,5=5 б.) Обери правильну відповідь

1.Бертольд Брехт – видатний німецький :

а) поет;	в) драматург;	д) публіцист.
б) прозаїк;	г) теоретик мистецтва;

2. За теорією Брехта, новий театр, створений ним, визначався як:

а) «епічний»;	в) «повчальний»;
б) «раціональний»;	г) «інтелектуальний».

3. В теорії театрального мистецтва драми Брехта  називають:

а) драмами-притчами;	в) «драмами-моделями»;
б) «драмами-параболами»;	г) драмами-алегоріями.

4. Основний конфлікт драми Брехта відбувається між:

а) ідеологіями;	в) політичними системами;
б) народами;	г) філософськими системами.

5. Сюжет п’єси « Життя Галілея» побудований на:

а) розкритті значення творчої людини;

б) усвідомленні героєм свого призначення;

в) усвідомленні героєм суспільства;

г) розкритті моральної відповідальності людського генія.

6. Дія п’єси відбувається в Італії доби Відродження, а саме в:

а) Римі;	в) Неаполі;
б) Флоренції;	г) Падуї.

7. «… виникло велике жагуче прагнення-дістатися до причин усіх речей…Кожен день приносить щось нове…» – так характеризує епоху Відродження:

а) Галілей;	в) Сагредо, друг Галілея;
б) Андреа Сарті, учень Галілея;	г) Козімо ді Медічі, флорентійський герцог.

8. Кульмінація п’єси – це епізод:

а) відкриття Галілеєм за допомогою телескопа небесних явищ, що підтверджують правильність системи Коперника;

б) епідемія чуми;

в) відкриття Галілеєм плям на Сонці;

г) суд та зречення Галілея.

9. «Нещасна та країна, у якої немає героїв» – звинувачує Галілея, який зрікся свого вчення перед судом інквізиції, його учень Андреа Сарті. На це звинувачення Галілей відповідає так:

а) «Нещасна та країна, яка потребує героїв!»;	в) «Щаслива та країна, у якої немає героїв»;
б)  «Нещасна та країна, у якої є герої»;	г) «Щаслива та країна, яка має героїв».

10. Заключна фраза п’єси належить:

а) Галілею;	в) Сагредо, другу Галілея;
б) Андреа Сарті, учневі Галілея;	г) Вірджинії, дочці Галілея.

ІІ. На відповідність ( 4×1=4 б.) Установи відповідність

11. Основних естетичних засад драматичного та епічного театру:

1) драматичний театр		2) епічний театр
а) проведення глядача через стан «катарсису»;	г) збудження інтересу глядача до розв’язки;
б) спонукання до аналізу дії на сцені;	д) звернення до почуттів;
в) збудження інтересу глядача до розвитку подій;	е) звернення до розуму.

12. Між драмами Б. Брехта та проблемами, що поставлені в них:

1) «Добра людина з Сезуану»;	3) «Матінка Кураж та її діти».
2) «Життя Галілея»;

а) проблема морально відповідальності людини за все, що відбувається в світ;

б) проблема людини на війні, антигуманної сутності війни;

в) проблема взаємовідносин в людському суспільстві,  духовної деградації людини.

13. Між висловами героїв п’єси «Життя Галілея» та самими героями:

1) Галілей;	3) Вірджинія;
2) Андреа Сарті;	4) маленький монах.

а) «Бог у нас самих або ніде»;

б) «Істина – дитя часу, а не авторитету»;

в) «Батько говорить: у богословів є дзвін, а у фізиків -сміх…»;

г) «Вчиться дивитись відкритими очима»;

д) «Мовчати нас примушують самі високі спонукання, йдеться про душевний спокій нещасних!»;

е) «…Істина, якщо це істина, проб’є собі  шлях і без нас».

14. Між різними редакціями п’єси та змінами в ідейному наповненні образу Галілея:

1) 1938-1939 рр.

2) 1945-1946 рр.

3) 1957 р.

а) підкреслення суспільного та морального банкротства героя;

б) доля Галілея пов’язується зі зрадництвом вченого-фізика по відношенню до людства;

в) образ Галілея – носій позитивного прикладу;

г) відмова від картини V («Чума»);

д)  відмова від картини XV (Андреа провозить рукопис Галілея через кордон).

IІІ. На послідовність (3×1=3 б.) Установи послідовність

15. Появи у світ найбільш відомих драм Б. Брехта:

а) «Добра людина з Сезуану»;	в) «Матінка Кураж та її діти»;
б) «Життя Галілея»;	г) «Кавказьке крейдяне коло».

16. Сюжетної лінії п’єси «Життя Галілея»:

а) відкриття Галілеєм за допомогою телескопа небесних явищ, що підтверджують правильність системи Коперника;

б) епідемія чуми;

в) відкриття Галілеєм плям на Сонці;

г) суд та зречення Галілея.

17. Ступені еволюції головного героя – Галілео Галілея:  

а) романтичний оптимізм;	в) зрада самого себе;
б) відчай;	г) щире покаяння;
д) глибинне розуміння сутності всього, що сталося.

              

Занеси відповіді до таблички та надай для перевірки вчителеві!*

І-й рівень. Закритого типу	ІІ-й рівень. На відповідність				ІІІ-й рівень. На  послідовність
	11.	12.	13.	14.	15.	16.	17.
1 –	1-	1 –	1-	1-	1-	1-	1-
2 –	2 -	2 –	2 –	2 –	2-	2-	2-
3 –		3 –	3 –	3 –	3-	3-	3-
4 –			4 -		4-	4-	4-
5 –							5   5-
6 –
7 –
8 –
9 –
10 –

Оцінка _________